Відповідальний керівник гуртка: який він?
Що таке відповідальність?
Саме тому нижче запрошуємо подумати над питанням якими є якості керівника гуртка, що допомагають йому дати гідну відповідь.
Відповідальний керівник гуртка – це той, хто:
- Реалістичний песиміст.
- Нереалістичний оптиміст.
- Реалістичний оптиміст.
Керівник гуртка повинен у будь-якій ситуації поводитись та думати як реалістичний оптиміст – це той, хто визнає реальність і бачить, як негативне, так і позитивне, але схильний зосереджуватись на позитиві, поважає себе, впевнений у власних силах і переконаний, що існує рішення, розглядає кожну проблему як виклик. У поведінці ця життєва позиція проявляється через пошук альтернативних найкращих рішень чи нових способів дій. Як результат, така людина завжди має кращі шляхи вирішення завдань, веде до змін, зростання, прогресу.
2. Відповідальний керівник гуртка – це той, хто вірить у себе та учнів
Колись великі мрії стояли на першому місці у цій формулі, але згодом приходить усвідомлення того, що люди не здатні мріяти без віри в себе. Одного разу, у якомусь місці, відбулася пересічна розмова з хлопчиною 15-ти років про його мрії – яка у нього буде машина, яка буде дружина через 10 років? Було зауважено, що він не міг собі дозволити мріяти, бо не мав віри в себе, мав комплекс неповноцінності.
Віра у себе – це ґрунт, але вона дається дуже важко. Є багато дорогих тренінгів, які показують методи та технології, але дуже нелегко комусь цю віру в себе дати, адже це дуже складна річ, яка складається з 4 елементів:
Кожен з нас має свої сильні та слабкі сторони, свій день та свою нічку. Одного разу, дитина сказала: “Це наче ми починаємо життя як 22 грудня, а маємо закінчити як 22 червня?” Так, ми маємо свою ніч, але живемо для того щоб зробити її коротшою, а день довшим.
Як сказав католицький священик, Ансельм Грюн: “Змінити можна тільки те, що ми прийняли. Це головний закон людської душі. Найголовнішим є примирення зі собою та своїм життям, для цього мусимо ознайомитися з усім, що є в нашому нутрі, не оцінюючи, ні не осуджуючи і на тлі власної історії життя віднайти свою вартість і своє місце.”
Саме тому, можна змінити те, що ти розумієш та приймаєш; потрібно усвідомлювати свою темну сторону, щоб володіти нею.
Коли ми усвідомили та прийняли себе, то наступним кроком є дозволити собі бути таким як є та виражати себе. Це називається автентичність, індивідуальність. А проявляється вона так, що коли мені сумно, я можу сказати, що мені сумно, коли мені боляче, я маю сказати, що мене зранює, та разом з тим маю право бути прийнятим.
Ключем до ефективного вираження себе є асертивне спілкування, тобто спілкування через врахування своїх потреб, але й повагу до потреб співрозмовника.
Люди, які вірять у себе вміють приймати компліменти. Невеличка порада, спробуйте наступного разу у відповідь на комплімент казати: “Дякую, я теж так думаю”.
Коли ти пізнаєш та приймаєш себе ти отримуєш найцінніше у світі – свободу, бо тебе ніхто не може зачепити за живе. Якщо хтось скаже тобі те неприємне, що ти вже сам про себе знаєш, ти скажеш: “О, я маю справжнього друга, бо тільки справжній друг може мені сказати такі речі, адже це нелегко.” А якщо мені хтось скаже те, що не є правдою, то чого воно має мене зачіпати, я ж собі знаю, що це не правда.
Вважається, що найскладніше володіти почуттями та емоціями, проте, насправді емоціями неможливо ні управляти ні володіти, поки не керуємо своїми думками, адже не подія спричинює реакцію, а мислення.
2. Концентрація уваги. Основна причина тривожних станів полягає в двоїстості мислення: змушуємо розум працювати над чим-небудь в той час, як він зайнятий іншими думками. Спробуйте практикувати mindfulness 10 хвилин на день (відео приведене нижче), та відчуйте різницю.
І справді так, кожен з нас у цьому світі є невипадково, кожен має свою унікальну місію, яку необхідно розпізнати.
Рекомендація для розуміння своєї місії – згадати себе з дитинства, що ви робили такого, що забували про час.
Цікавий інструмент - опитувач (опитник) для тестування мрії (за Максвелом)
- Чи вона переросла у візію (чи чітко я її уявляю)?
- Чи вона взагалі реалістична? Які мої здібності, таланти, дари?
- Чи вона мене надихає, наповняє енергією, запалом, пристрастю?
- Яка стратегія її осягнення (секрет успіху визначається нашим денним розпорядком)?
- Які люди мене оточують (визначальною є наша здатність оточити себе потрібними людьми)?
- Чи готовий я заплатити ціну за осягнення своєї мрії?
- Чи я зростаю, вчусь, стаю зрілішим, йдучи до мрії?
- Чи дає мені моя мрія внутрішнє задоволення (Дорога крута, довга і завжди вгору. Внутрішнє задоволення підтримує на цій дорозі)?
- Чи моя мрія є доброю, чи вона принесе користь, допомогу іншим людям?
Емпатія (співпереживання) – це розуміння почуттів, психологічного стану, переживань іншої людини, емоційний резонанс, стан серця. Емпатія дає можливість поглянути на речі з позиції іншої людини, проникнути в систему її переконань і уявлень.
Суть емпатії: повне, глибоке розуміння іншої людини, як розумом, так і серцем, навіть не погоджуючись з чимось. Про емпатичне слухання Стівен Кові (автор книги «7 звичок надзвичайно ефективних людей») сказав: “Спочатку прагни зрозуміти, а потім бути зрозумілим”.
2. Співпереживання, співчуття (афективний стан);
3. Активна допомога (поведінковий рівень).
Кроки для досягнення емпатичного слухання:
- Уникання нав’язування свого біографічного досвіду, своїх переконань, своїх думок, намірів і тлумачень.
- Розуміння того, що після фізичного виживання, найголовнішою потребою кожної людини є прагнення бути почутим, зрозумілим, поцінованим, поважаним (це так як кисень).
- Наповнення цим психологічним «киснем» душі інших людей.