» » "Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина ".

"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти людина ".

bdut 21-02-2020, 14:01 65 Новини
0

      
Колись, дуже давно, жив на землі народ. Було це сильне, красиве і могутнє плем’я. Вони дружно працювали, вирощували врожаї, рибалили, полювали, розводили худобу. Заможно жили ці люди. Та була у них одна велика біда: не мали вони мови. Зовсім не могли розмовляти, співати пісень, не могли сваритися, вимовити слів радості і любові, тому посмішка рідко торкалася їхніх облич. А винні в цьому були вони самі.
    Багато років тому цей народ образив добру фею-Мову, і вона, гірко зітхнувши, назавжди пішла від них, забравши з собою слова-квіти.
   Оніміле плем’я давно пошкодувало, що скоїло таке, та часу назад не повернеш, помилки не виправиш.
     У тому племені, по-сусідству, жили дівчинка з довгою косою, добрим серцем і великими, як небо, очима, та хлопчик, який чудово грав на сопілці. Хлопчик часто заходив до сусідів, щоб подивитися на прекрасні вишиванки дівчинки, а вона заслухалася його грою.
     Бачачи, як тяжко горює їхній народ без мови, діти самі теж переживали, бо не могли висловити своїх думок і почуттів.
    Хлопчик надумав відшукати Мову, попросити у неї вибачення за свій народ і повернути втрачені слова-квіти. Дівчинка вирішила піти з ним. Та як же вони обізвуться до Мови, як скажуть, чому прийшли? Дівчинка вишила їхнє прохання на рушникові, він вийшов прекрасним, а хлопчик спробував домовитись через гру на сопілці. І полилась чарівна мелодія, якою всі заслухалися.
    Діти довго шукали фею. Знайшли її серед величезного поля, засіяного квітами-словами, які вона доглядала. Від пахощів цих квітів запаморочилася голова у дітей, а з вуст полилася пісня. Діти показали свої дари. Побачивши рукоділля дівчинки, почувши гру хлопчика, Мова все зрозуміла без слів. Взяла цілі оберемки своїх чарівних, запашних, різнокольорових слів і пішла за дітьми, понесла Мову людям.
     З низько схиленими головами, з пошаною зустрічало плем’я Мову. Радості не було меж. Вдихнули люди аромат чарівних квітів… і заговорили, заспівали від щастя. З того часу бережуть вони слова-квіти, шанують Мову, як найбільший, найкоштовніший скарб.
            Ми теж шануємо свою рідну мову. 21 лютого кожного року ми  святкуємо Міжнародний день рідної  мови. У цей день проводяться виховні заходи, квести , поетичні години , малюються стінгазети , пишуться  твори про мову та її  значення у нашому житті.
    Сьогодні  і ми  з гуртківцями  створили  газету "Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ". У ній ,ми  розкрили  значення  мови в нашому житті.
З її допомогою ми спілкуємося , пишемо і читаємо, висловлюємо свої думки та почуття. Тож  плекаймо та шануймо нашу рідну українську мову! Бо без мови  немає народу!

Фотографії до новини

"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".
"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".
"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".
"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".
"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".
"Скільки ти знаєш мов, стільки раз ти  людина ".

Всього фотографій: 6.

Додати коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий